ПМП (permanent oppholdstillatelse) — 3 роки, найкоротший строк у Північній Європі й утричі менший за 8 років до громадянства: строки паралельні. § 62 Закону про іноземців дає саме ПРАВО — «En utlending som de siste tre årene har oppholdt seg i riket med midlertidig oppholdstillatelse som danner grunnlag for permanent oppholdstillatelse, har etter søknad rett til permanent oppholdstillatelse», — але дозвіл має бути таким, що «danner grunnlag», тобто не будь-який. Саме громадянство МАТИ ПМП не вимагає: § 7(1) Закону про громадянство просить лише «fyller vilkårene for permanent oppholdstillatelse» — відповідати його умовам. ⚠️ Час під колективним захистом зараховується до ВОСЬМИРІЧНОГО строку осілості, але не наближає ПМП — і саме тому загальний шлях виходить ≈8 років від приїзду, а не ≈13. § 7 перш. абз. літ. e Закону про громадянство рахує «åtte års opphold i riket i løpet av de siste elleve årene, med oppholdstillatelser av minst ETT ÅRS varighet» — тобто перевіряє ТРИВАЛІСТЬ дозволу, а не його тип; дозвіл за колективним захистом видається рівно на рік (§ 34 Закону про іноземців), тож умову виконано. Натомість § 34 друг. абз. прямо каже: «Tillatelsen danner ikke grunnlag for permanent oppholdstillatelse» — після 5 років може бути виданий інший, ПМП-придатний дозвіл, і вже «etter tre år med slik tillatelse skal det gis permanent oppholdstillatelse». ⚠️ Другий крок не автоматичний: UDI зазначає, що застосувати цю норму вирішує уряд.