Фактична присутність — 7,2 року, а не 8: ст. 30 ч. 3 закону про громадянство відсилає визначення безперервності до ст. 195 ч. 4 Закону про іноземців, а та вважає перебування безперервним, якщо жодна перерва не була довшою за 6 місяців і разом вони не перевищили 10 місяців — тобто перерви лишаються ВСЕРЕДИНІ строку. На трирічному відтинку після ПМП це дає ≈2,17 року, п’ять допмпшних лишаються повними. Раніше тут стояло 8 — успадковане дзеркало строку. Основний правовий маршрут — визнання громадянином у воєводи (ст. 30(1)(1)): 3 роки ПІСЛЯ дозволу на постійне перебування або довгострокового резидента ЄС. До самого дозволу треба ще 5 років законного проживання — разом ≈8 років від приїзду. Для звичайного українця це саме статус довгострокового резидента ЄС (ст. 211 Закону про іноземців): «pobyt stały» за ст. 195 загальної підстави «N років проживання» взагалі не має — це закритий перелік категорій (діти, польське походження, подружжя поляка, Карта поляка, біженці). Надання громадянства Президентом (ст. 18) строку не має, але це дискреційний акт без права на оскарження. ⚠️ Час під тимчасовим захистом зараховується частково — і саме тому, що маршрутів визнання громадянином два. Перебування українця за спецзаконом Україна законне ПРЯМО ЗА ЗАКОНОМ: ст. 106 ч. 1 З-ну про надання іноземцям захисту (у редакції З-ну від 23.01.2026, Dz.U. 2026 poz. 203, чинній із 05.03.2026) — «Pobyt beneficjenta ochrony czasowej … uznaje się za legalny». Тому до 10-річного маршруту ст. 30 ч. 1 п. 6, який рахує перебування «nieprzerwanie i LEGALNIE», цей час іде; до 3-річного маршруту п. 1 — ні, бо там роки течуть лише ПІД САМИМ дозволом (pobyt stały / резидент ЄС). Обидва маршрути все одно вимагають мати цей дозвіл на момент подання, а подати заяву на статус довгострокового резидента ЄС під час захисту не можна — ст. 213 ч. 1 п. 1 літ. e Закону про іноземців (саме вона, а не ст. 212, є транспозицією ст. 3(2)(b) Директиви 2003/109/ЄС) відмовляє у ВІДКРИТТІ провадження тому, хто перебуває «w związku z uzyskaniem … ochrony czasowej». А от чи зарахують ці роки до 5-річного строку ст. 211 ПІСЛЯ переходу на звичайний дозвіл — не встановлено: закриті переліки ст. 212 ч. 2 (що не рахується) і ч. 1 п. 3 (що рахується наполовину) тимчасового захисту не називають узагалі.